Стихійний органічний українець

"У житті таких людей, як Шевченко, не тільки місцям, але й дням треба надавати ваги", – вважав Михайло Чалий, перший біограф Т. Шевченка.
 

wikipedia.org

Михайло Чалий народився 24 вересня 1816 р. на Тарелкіній вулиці в місті Новгороді-Сіверському на Чернігівщині у давній козацькій родині. "Природа виховала мене, зберігши в душі моїй невинність, простоту і вразливість від зла і грубості, що кругом оточувала," – читаємо у Чалого. І вже природні якості поглибила, відшліфувала родина. Виховували хлопчика батьки, збіднілі міщани та столітній дід, який добре пам’ятав боротьбу українських селян проти польського панства. Оповідання діда будили в душі Михайла любов до української старовини, пробуджували національну свідомість.

Перші уроки Михайлик мав у приватній школі удови-капітанші на Кляшторі, де учня муштрували знати напам’ять Псалтир та Часослов. У 12 років Михайло вступив до Новгород-Сіверської гімназії. Її директор Ілля Тимківський, високоосвічена людина (доктор Гетінгенського та Харківського університетів), рідний дядько Михайла Максимовича.

Цікаво, що у гімназії Михайло вчився разом із Костею Ушинським, відомим пізніше педагогом. Закінчив гімназію у 1840 році, після довгих клопотів Чалому вдалося вступити студентом до Київського університету (словесне відділення, казенним коштом), який закінчив у 1844 р.

З того часу й почалася тридцятирічна педагогічна діяльність:

– працював директором гімназії в Білій Церкві;
– директором ліцею й гімназії князя Безбородька в Ніжині;
– організатор недільних шкіл у Києві.

Служив Чалий у Немирові учителем гімназії, де познайомився з відомим українським художником Іваном Сошенком, вони разом працювали і товаришували майже все життя. Коли Чалого призначили інспектором 2-ої Київської чоловічої гімназії у 1858 р., то він запропонував Сошенкові переїхати до Києва.

У Києві на квартирі Сошенка відбулося знайомство Чалого з Тарасом Шевченком. Про нього Михайло Корнійович згадував так: "Це було в Успенський піст, друзів я застав за сніданком, який у зв’язку з постом був доволі скудним… Висока довга пляшка з горілкою та по половині солоного платаного судака, яким вони ласували без допомоги ножа".

Дослідник життя Т. Шевченка був залюблений у поезії Кобзаря з 1840 р. Чалий майже все життя досліджував листування Т. Шевченка, обійшов усі місця, де бував Кобзар, відвідав Хортицю та Олександрівськ.

М. Чалий – співорганізатор похорону Т. Шевченка в Україні, промовець над домовиною в Києві під час перевезення тіла до Канева.

У 1875 році він покинув службу і назавжди оселився у Києві, віддався своєму улюбленому заняттю – літературі, упорядкуванню автобіографічних спогадів про Тараса Шевченка, Костянтина Ушинського. У 1882 році Чалий випустив книгу "Жизнь и произведения Тараса Шевченко", що здобула йому широку відомість в українських колах. Ця книга довго вважалася найкращою біографією Кобзаря. Цікавою є розвідка про відвідини Шевченком цукрового заводу Симиренків.

До останніх днів енергійний, рішучий 90-літній М. Чалий із зовнішністю козацького полковника продовжував друкуватися, охоче розповідав про Тараса Григоровича. Він "ніколи не виставлявся зі своїми переконаннями", називаючи себе "стихійним органічним українцем".

Помер він у Києві 6 (19 лютого) 1907 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1). 1961 року у Києві на його честь названо вулицю.